Ще зовсім надавно для більшості туристів, що перетинають гори Карпат, озеро Синевир було обов'язковою частиною экскурсійної програми. Не зупиняла мандрівників ані слабо розвинена туристична інфраструктура, ані практично повна відсутність дорожнього полотна в межах 50 кілометрів від гірської перлини Закарпаття. А ось зовсім недавно під час обговорення плану поїздок по визначних пам'ятках одні з наших гостей категорично відмовилися від поїздки на озеро Синевир ...
Синевир - домівка песиголових?
Песиголовець, песіголовий, песеглавець - яких тільки моторошних та нечуваних назв не довелося почути від наших гостей після прем'єри 3D кінохіта Синевир, створеного українськими режисерами В'ячеславом і Олександром Алешечкіними. Благо, це кінематографічне творіння ми подивилися одними з перших, а тому були повністю готові до всіх мислимих і не дуже питань. Наша власна думка про перегляд картини, як виявилося пізніше, & nbsp; практично повністю співпала з думкою більшості критиків. Навіть незважаючи на те, що ми подужали трохи більше половини жахівливої розповіді:
- "Фильм вообще особенно плох именно с точки зрения режиссуры и какой-то совершенно базовой конструкции – некоторые сцены затягиваются, другие «глотаются», монтажные склейки вызывают множество вопросов, а длиннющий эпилог с отцом одной из героинь явно нужен только для того, чтобы дотянуть продолжительность до сколь-либо приличной цифры..."
Борис Хохлов, film.ru
- "Но вместо этого Алёшечкины предпочитают невнятные игры в песочнице, что выглядит явным оскорблением древнему племени кинокефалов, достойному куда более детального воплощения на экране..."
Анастасия Белокурова, газета "Завтра"
Першою дією, до якої спонукав фільм, було Googleння на предмет пошуку легенди, що лягла в основу "художнього твору". Не дивуйтеся. Ми, місцеві жителі, ніколи не чули про песиголовця, песіголових і навіть песебезголових. І нам потрібно було знати точно, що ми не піддаємо небезпеці життя свої та наших гостей під час частих походів за грибами в Карпатських лісах! Та чи існує песиголовый насправді?
Як виявилося, ніякої легенди, що підтверджує існування будь яких напівміфічних тварюк в лісах поблизу озера Синевир не існує. Всі спроби пошуку згадують тільки легенду про Синь і Вира, закохану пару, що принесла свої молоді життя на вівтар любові. І все ж, звідки взяли сюжет фільму? Не могли ж його просто "висмоктати з пальця"? А чому б і ні? Адже навряд чи можна інакше описати роботу над сценарієм, яку провів один з братів - режисерів Олександр. Якщо вірити його ж словам, сказаним в інтерв'ю журналістам інтернет видання kino-teatr.ua, міфічний персонаж з собачою головою ніяк не пов'язаний з озером Синевир:
- Была книжка «Українські народні казки». Она мне случайно попалась, но дочь прекрасно засыпала под нее. И была там небольшая сказка, буквально пол страницы. Вот там был зверь, который всегда кричал: «Ау!» Вот эта самая сказка очень меня заинтересовала. Что это за звук, откуда он, почему я раньше его в других сказках не слышал? Решил поискать информацию, покопаться в данных. Оказалось, что это очень интересное существо, которого нет ни в одной мифологии, а у нас есть. В Украине вообще есть довольно обширная демонология. Насчитывается до пятидесяти различных существ, а известным стал, к сожалению, только Вий, да и то благодаря Николаю Васильевичу Гоголю. Вот мы и решили привязать одно из существ к сценарию фильма. "Синевир" - пробудження українського кінематографа?
Саме ці слова наштовхують на думку про існування якогось умовного сценарію з Синевиром в "головній ролі". А вже потім під нього була знайдена і майстерно вмонтована міфологія. Але навіщо настільки популярну ї розкручену пам'ятку, як озеро Синевир піддавати додатковій рекламі? Тим більше такій, з елементами жахів, містері і фентезі? І чому з самого початку була обрана пам'ятка Закарпаття? Адже В Україні ще дуже багато озер, до історії яких можна "прикрутити" легенду про перевертнів з псячою головою, наприклад Бабине, під Києвом. А яку чудову легенду можна було б придумати про озері Світязь? Лохнеське чудовисько здалося б просто дитячими пустощами ... На жаль, після оцінки фактів, висновок напрошується тільки один. Знімаючи фільм-легенду Синевир, брати Альошечкіни відпрацьовували замовлення на антирекламу вартістю 400 тис. Доларів США - саме такий бюджет був заявлений на прем'єрі. А хто ж може виступати таким щедрим замовником та викидати чималі кошти на вітер? «Скорзонєра» - компанія, що займається розвитком гірськолижного курорту "Буковель" вже давно і наполегливо створює своєму протеже імідж кращого місця для літнього відпочинку. Але, на жаль, до озера Синевир далеченько і ті поодинокі туристи, що зупиняються в Буковелі влітку, незабаром відправляються за перевал ближче до Закарпатських пам'яток.